насівання

насівання
-я, с., с. г.
Дія за знач. насівати 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "насівання" в других словарях:

  • насівання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • насів — у, ч., с. г. Те саме, що насівання …   Український тлумачний словник

  • післязбиральне дозрівання насіння — Біохімічний процес, що відбувається у свіжо зібраному насінні і веде до його фізіологічної зрілості, тобто спроможності давати нормальні сходи …   СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ

  • посів — у, ч. 1) Дія за знач. посіяти. || Висівання, сівба. •• Післяжни/вні посі/ви висівання сільськогосподарських рослин улітку безпосередньо після збирання озимих та ранніх ярих культур на зерно або після льону. Ущі/льнені посі/ви вирощування на тій… …   Український тлумачний словник

  • самосів — у, ч., бот., с. г. 1) Природний посів рослин насінням, що осипається. 2) у знач. присл. самосі/вом. Унаслідок природного висівання. 3) Рослина, що виросла внаслідок такого висівання …   Український тлумачний словник

  • супереліта — и, ж. Високоякісне насіння сільськогосподарських культур, що його використовують у насінницьких господарствах для засівання елітних площ …   Український тлумачний словник

  • Посевание — восточно славянский обряд, совершавшийся в первый день нового года и направленный на обеспечение урожая в наступившем году. Входил в состав новогодних обходов домов и включал ряд действий, относящихся к магии первого дня[1][2]. Содержание …   Википедия

  • дражирування — я, с. Обволікання насіння захисною живильною оболонкою з торфу, перегною та мінеральних добрив, що полегшує їх висівання і зростання …   Український тлумачний словник

  • засів — у, ч. 1) Те саме, що засівання. 2) Те, що посіяне. || Те, що засіялося, покриваючи якусь поверхню. 3) Ділянка землі, засіяна яким небудь зерном, насінням. 4) спец. Кладка яєць у деяких комах (бджіл і т. ін.) і яйця, покладені для розвитку …   Український тлумачний словник

  • калібрувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) тех. Вимірювати, перевіряти калібр чого небудь; надавати чому небудь потрібного калібру. 2) с. г. Відбирати для засівання, садіння за точно визначеною вагою та розміром (про насіння, плоди). 3) тех. Перевіряти шкалу… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»